Звоните с 10:00 до 19:00

Вы просматривали:

  • Эпоха лишних смыслов
  • Прелесть. Книга первая
  • Марш жизни. Как спасали долгиновских евреев
  • Экипаж
Главная Поиск

Поиск Катерина Калитко

Сортировать: 
  • Бунар

    Бунар

    0.0 (0 голосов)
    Нет в наличии

    «Бунар» — книжка, в якій поєднуються лейтмотиви вкорінення і дороги, війни й любові. Тексти, написані впродовж чотирьох воєнних українських років, шукають слів для оновлених взаємин людини та її питомої території, для досвіду, який змінює і не проминає, врешті-решт — просто для розгублення. Ця книжка — старий колодязь, у який заглядаєш і бачиш на поверхні води відображення тих, хто дивився в нього сто років тому. Оскільки ж людські досвіди зазвичай повторюються циклічно, зазирнути в такий колодязь особливо важливо — хоч і трохи лячно.

  • Земля Загублених, або Маленькі страшні казки

    Земля Загублених, або Маленькі страшні казки

    0.0 (0 голосов)
    Нет в наличии

    Земля Загублених щодня дрейфує морями альтернативної географії строго паралельно із нашою щоденною, звичною географією. Земля Загублених виникла для того, щоб надто інші люди, витіснені з «нормального» світу, мали куди піти. Виросла з потреби в укритті та оперті. Вона перероджується і розростається щоразу, коли черговий інакший переживає свою відкинутість, і тому постійно оточена водою, як ембріон. Тому й усі неймовірно різні люди цього малого світу — так чи інакше родичі, так чи інакше повторюють долі одне одного. Ця книжка в ритмі дихання — про них. Кожна історія — як міст через воду, щоб пройти і навчитися дихати в унісон з іншими.

  • Катівня. Виноградник. Дім

    Катівня. Виноградник. Дім

    0.0 (0 голосов)
    Нет в наличии

    Ця книжка – як вино зі зболеної лози, пророслої на суворому ґрунті – про те, як тривожно дихається у спустошеному й виснаженому домі, про те, як тяжко він віднаходиться й гостро відчувається. Ці вірші – як те саме терпке вино – із землі, крові й повітря. Вони – про потребу жити й дихати, боятися й радіти, втрачати і створювати, про вміння цінувати біль за те найживіше, що він приносить із собою. Про те, що всі ми хочемо й повинні відшукати Дім, а в ньому – себе та своє терпке життя.